07 листопада 2013 року в
Маломартинківській загальноосвітній школі І ступеня проведено загальношкільні
батьківські збори на тему « ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ ФОРМУЙТЕ З ДИТИНСТВА»
1. Що таке гідність?
2. Засоби формування гідності дитини в умовах сім'ї.
3. Позиція дорослих у формуванні людської гідності
дитини.
Кожна людина часто потрапляє в ситуацію, коли необхідно зробити моральний
вибір: піти на компроміс чи проявити принциповість, мовчки стерпіти образу або
рішуче встати на захист своєї честі, взяти важку ношу на себе чи перекласти її
на плечі товариша. Про людину, яка в даній ситуації прийме правильне рішення з
точки зору громадянської моралі, кажуть, що це людина з високим почуттям
людської гідності.
Що таке людська гідність? Це ніжне почуття, яке наділене величезною
животворною силою і, будучи важливим внутрішнім стимулом духовного і морального
розвитку особистості, спрямовує і регулює її поведінку.
З гідністю людина не народжується. її потрібно розвивати з дитинства,
стверджувати і захищати. Формування почуття власної гідності відбувається у
процесі самопізнання і оцінної діяльності дитини, в її спілкуванні з іншими
людьми, а також у результаті виховання і самовиховання. Поступово пізнаючи
себе, школяр виявляє сильні і слабкі сторони своєї особистості, порівнює власні
уявлення про себе з оцінними судженнями оточуючих. На цій основі складається
його самооцінка, яка визначає характер прояву почуття гідності.
Якщо самооцінка адекватна, тобто співпадає з тим, якою дитина є насправді,
почуття власної гідності виражається в таких якостях особистості, як
самокритичність і чесність, порядність і справедливість. Якщо самооцінка малюка
завищена, то почуття власної гідності часто переростає в пихатість,
зарозумілість. Занижена самооцінка породжує зневіру у свої сили і можливості,
схильність до пристосування і врешті-решт може призвести до втрати людської
гідності.
Деформація ставлення до себе, до своєї гідності в багатьох випадках
зумовлюється помилками сімейного виховання. Це трапляється тоді, коли дитину
надмірно захвалюють, створюють ілюзію неперевершеності, або, навпаки, постійно
докоряють, сварять, підкреслюючи її недоліки.
Щоб виховати у малюка адекватне усвідомлення власної гідності, батькам
потрібно послідовно і тактовно сприяти формуванню об'єктивної самооцінки,
розвивати з молодшого шкільного віку потребу в самовихованні. Учень під
керівництвом батьків повинен твердо засвоїти незаперечну істину: людина, яка
цінує власну гідність, не дозволить собі принизити гідність іншого і незмінно
керуватиметься цим принципом у взаємовідносинах з людьми.
Нерідко
трапляються сім’ї, де принижують дитину, нехтують її інтересами і
переживаннями, вживають у спілкуванні образливі слова. Батькам необхідно
пам'ятати, що вони мають справу з безмежно довірливим і вразливим дитячим
серцем, яке дуже боляче реагує на всі несправедливості дорослих, і тільки
надзвичайна обережність та обдуманість виховних дій сприятиме усвідомленню
дітьми цінності своєї особистості.
Поради батькам
• Якщо
дитина зростає в атмосферi критики, вона вчиться засуджувати.
• Якщо
дитина зростає в атмосферi ворожнечi, вона вчиться боротися.
• Якщо
над дитиною глумляться, вона стає соромливою.
• Якщо
дитина живе в страху, вона стає боязкою.
• Якщо
дитину постійно соромлять, вона звикає почуватися винною.
• Якщо
дитина зростає в толерантному середовищi, вона вчиться бути терплячою.
• Якщо
дитину пiдбадьорюють, вона вчиться впевненостi.
• Якщо
дитина зростає в атмосферi прийняття, вона вчиться любовi.
• Якщо
дитина зростає в атмосферi похвали, вона вчиться любити саму себе.
|